Учені і педагоги багатьох країн світу вже давно прийшли до висновку, що залучення дітей з особливими освітніми потребами до загального освітнього процесу дає змогу їм природніше соціалізуватися та адаптуватися до сучасних умов життя. Як відомо, одним із дієвих засобів суспільної адаптації, а також важливим компонентом розвитку і виховання дітей є музика. 

Проте на дітей з особливими освітніми потребами вона має не лише традиційний вплив, а й лікувальний. Як варіативна складова змісту освіти може слугувати методом, який використовує музику як засіб мобілізації інтелектуальних, емоційних, рухових, мовленнєвих та інших функціональних можливостей організму дитини з особливими освітніми потребами.

Термін «музикотерапія» грецько-латинського походження. В перекладі означає «зцілення музикою». Вона сприяє покращенню або збереженню здоров’я, впливає на фізичний, емоційний, інтелектуальний, соціальний, естетичний і духовний стан. 

Слухання і сприйняття музики дітьми  з особливими освітніми потребами  суттєво відрізняється від сприйняття музики у звичайних дітей. Основна відмінність полягає у тому, що музичний керівник має бути фахово підготовленим до цього виду музичної діяльності з дітьми з особливими освітніми потребами. Адже необхідно враховувати особливості потреби дитини. Згідно з цим музичний керівник має добирати не лише музичний репертуар до заняття, а й стиль і час його проведення. Окрім того, будь-яке заздалегідь підготовлене заняття має передбачати можливість імпровізації, оскільки сприйняття музики дітьми в інклюзивних групах проходить по-різному. У ЗДО «Дивосвіт» Слобожанської селищної ради діє інклюзивна освіта, яку відвідують не лише діти із проблемами мовлення, а й із проблемами слуху і затримкою психічного розвитку. Слід констатувати той факт, що деякі діти мають негативне ставлення до музики, небажання співати або рухатися. Але після декількох занять музичний керівник Наталія МІЛІНКОВІЧ розробила власний підхід до цих дітей, звернула увагу на ті моменти, які допомагають поліпшувати якість сприйняття дітьми музики й у корені змінювати їхнє ставлення до неї. 

У роботі з дітьми з особливими освітніми потребами слід враховувати те, що ступінь нестійкості уваги у них набагато вищий, аніж у звичайних дітей. Враховуючи це, музичний керівник добирає для слухання короткі й яскраві музичні фрагменти. Якщо музичний фрагмент для слухання музики є новим на занятті, то він має бути єдиним новим музичним матеріалом для дітей. Увесь інший матеріал має бути уже знайомим. Під час проведення музичного заняття в інклюзивних групах необхідно частіше змінювати види діяльності. Так, окрім слухання музики, слід обов’язково вводити:

* рухливі ігри та вправи; 

* танцювальні імпровізації; 

* музично-фізкультурні хвилинки. 

Також має бути невід’ємною частиною музичного заняття містить пальчикові ігри або вправи на розвиток крупної моторики. 

Необхідно враховувати, що діти з особливими освітніми потребами досить швидко стомлюються. Тому музичний керівник  проводить заняття у досить жвавому темпі, з високою, позитивною емоційною наповненістю, з більшою, ніж зазвичай, кількістю ігор та чудовим наочним матеріалом. 

Зокрема  на музичних заняттях основну увагу приділяється сприйняттю музики, проте обов’язково проводяться хвилинки релаксації, що дають змогу зняти у вихованця м’язову напругу й емоційну фіксацію. Музичне заняття з дитиною з особливими освітніми потребами бажано об’єднувати казковим або сучасним життєвим сюжетом. Воно має мати позитивний настрій, оскільки лише за сприятливого емоційного клімату діти з особливими освітніми потребами зможуть засвоїти музичний матеріал і отримати від нього користь.      

Таким чином, використання музичних занять у роботі з дітьми з особливими потребами в інклюзивному середовищі у різних її видах і формах як багатофункціонального засобу корекції психофізичних порушень є надзвичайно важливим для забезпечення нормалізації їх життєдіяльності. В освітньо-виховному процесі нашого закладу, де активно відбувається розвиток і навчання дітей з особливими освітніми потребами, музика  має  належне місце. Адже впровадження нестандартних, творчих, немедичних засобів впливу на активізацію внутрішніх ресурсів організму дитини з особливими освітніми потребами створює більше шансів для її розвитку.